Ось і лютий ...

Аж тріщить мороз, лютує.

Сніжна віхола танцює.

А ставок у лід закутий.

Що за місяць, діти?

Назва «лютий» закріпилася за місяцем в середині минулого століття. Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливіший. Справа в тім, що

 зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами. 
Все довшими стають дні, все частіше голубіє небо. Для місяця характерно все: заметілі, морози, сонце, вітри.
Лютий – це прелюдія весни, її заспів, пора сліпучого сонця. 
Місяць – зимобор, бо лютий бореться з зимою; 
вітродуй і завірюховій – через часті вітри і злі заметілі; снігоносій – сніг сіє і сіє без кінця і краю; 
крутень – за часті буревії й поземки, хуртовини і метелиці
 а ще - «сніжень», «бокогрій», «криводоріг», 

«межень» (тобто той, що межує з весною),«казибрід», «казидорога» (від слова казитися»).

Відтак з лютим пов’язано чимало прикмет 

і завбачень. 

Люди ретельно стежили за поведінкою погоди, 
аби передбачити, якими мають бути весна 
й літо. Адже в лютому сонце повертає на літо. 

Для мешканців лісу це найбільш важка пора року. Дослідники підрахували, що в морози із десяти синиць гине вісім – дев’ять.

Місяць лютий – хамелеон: гріє і холодить водночас.